Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету




НазваниеДовідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету
страница1/4
Дата26.08.2012
Размер0.85 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4









 





© Вищий адміністративний суд України 

 07.02.2007


Узагальнення судової практики






Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету

       Податок на додану вартість як один із головних податків, на якому базується податкова система України, є предметом широких дискусій щодо доцільності його застосування та наслідків справляння для економічного розвитку і бюджету країни.
Як свідчить податкова практика, попередньо запроваджені механізми адміністрування податку на додану вартість були неефективними. Наслідком цього стало щорічне поступове зменшення надходження коштів податку на додану вартість до бюджету. Водночас, утворилася значна заборгованість бюджету перед платниками податку. 

          Актуальною є проблема справляння та відшкодування з бюджету податку на додану вартість і у судовій практиці. Недосконалість та постійні зміни податкового законодавства обумовлює існування неоднакової практики вирішення судами різних інстанцій справ за позовами платників податків.
          З метою аналізу практики розгляду справ, пов’язаних із відшкодуванням податку на додану вартість з бюджету, в цілях усунення недоліків в роботі судів при розгляді таких справ, однакового застосування норм матеріального і процесуального права та на виконання звернення Президента України від 24.05.2006 № 1-1/529, плану роботи Вищого адміністративного суду України на ІІ півріччя 2006 року Управлінням законодавства та узагальнення судової практики здійснено вивчення на узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України у справах зазначеної категорії.
         З набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС) у судовій практиці Вищого адміністративного суду України виникла проблема із визначенням підвідомчості справ зазначеної категорії, зокрема спори у справах, що виникали за участі органів державної податкової служби, визнавалися такими, що не могли бути розглянутими в порядку адміністративного судочинства, оскільки був відсутній публічно-правовий спір.
          Визначальною при вирішенні цієї проблеми стала позиція Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, яка полягає в наступному.
          Відповідно до частини першої статті 2 КАС, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. 
          У розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) – це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
         Визначення поняття “суб’єкт владних повноважень” наведено у пункті 7 частини першої статті 3 КАС, відповідно до якого – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
          Із системного аналізу частини другої статті 2 КАС, пункту 1 частини першої статті 17 КАС випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
         Таким чином, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у випадку, коли він виникає з публічно-правових відносин за участю суб’єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору.
          Відповідно до статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.
         Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі – Закон) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.
       Отже, органи державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов’язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
        Сталою є судова практика стосовно визначення правового статусу Державного казначейства України та його територіальних відділень у досліджуваній категорії справ.
          Відповідно до вимог пунктів 1, 4 “Положення про Державне казначейство України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, “Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328 територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.
         Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 підпункту 7.7.5, підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

          Таким чином, аналіз судової практики засвідчує, що позивачами у справах про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є суб’єкти господарювання – платники податку на додану вартість. Відповідачами у зазначеній категорії справ виступають органи державної податкової служби за місцем обліку платника податку та органи державного казначейства, які безпосередньо перераховують суми відшкодування з бюджетного рахунку.

          При розгляді справ зазначеної категорії суди керуються приписами Закону, який з моменту набрання чинності близько 130 разів зазнавав змін та доповнень.
          Виходячи із припису пункту 1.8 статті 1 Закону, бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

         Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом, визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону.
        Як свідчить практика, при розгляді досліджуваної категорії справ, зазначена норма застосовувалася в редакції чинній до 01.06.2005, тобто до набрання чинності пунктом 7.7 статті 7 Закону (крім підпункту 7.7.8 цього пункту, який набирав чинності з 1 січня 2006 року), викладеним із змінами, внесеними згідно із Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 № 2505-IV.
          Із аналізу пункту 7.7 статті 7 Закону, в редакції чинній до 01.06.2005, вбачається, що алгоритм бюджетного відшкодування був наступним.
           Відшкодуванню з бюджету підлягали суми податку на додану вартість, які визначалися як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону).
          У разі коли за результатами звітного періоду сума податку на додану вартість мала від’ємне значення, то вона підлягала відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону).
          При цьому підставою для отримання відшкодування були дані тільки податкової декларації за звітний період.
          За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування могла бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображалося в податковій декларації.
        Відшкодування здійснювалося шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговував або шляхом видачі казначейського чека, який приймався до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.
          Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов’язкових платежах) не дозволялося.

          З 1 червня 2005 року суттєво змінено механізм справляння та відшкодування податку на додану вартість. Зазначені зміни були спрямовані на розширення бази оподаткування та подолання негативних тенденцій, які призвели до виникнення значного розміру бюджетного відшкодування перед платниками податку.
            Порядок відшкодування податку на додану вартість став однаковий для всіх платників податку, за винятком осіб, визначених у підпункті 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону, які не мають права на відшкодування податку з бюджету.
             Сутність механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від’ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від’ємного значення у цьому періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону).
             Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від’ємне значення податку на додану вартість залишається. Однак, відшкодуванню підлягає лише та частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від’ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду. 
            Таким чином, механізм бюджетного відшкодування податку на додану вартість за умови, якщо у першому та другому податкових періодах у платника податку є від’ємне значення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, і при цьому відсутній податковий борг, має наступний вигляд.

 

Рис. 1 Механізм бюджетного відшкодування податку на додану вартість 

            Виняток із загального правила відшкодування податку на додану вартість складають підприємства суднобудівної та літакобудівної галузі, які одержують бюджетне відшкодування за підсумками першого періоду, в якому виникло від’ємне значення. 
            Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. 
            До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону). 
  1   2   3   4

Похожие:

Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету iconКодексу України судам підвідомчі справи про надання жилого
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 12 квітня 1985 р. N 2 ( v0002700-85 ) Про деякі
Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету iconРозділ V. Податок на додану вартість стаття 180. Платники податку
України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів...
Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету iconПро затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій
Відповідно до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування І розвитку житлово-комунального господарства на 2004 2010...
Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету iconКодекс законів про працю України (КЗпПУ); Закон України «Про освіту»
Про порядок виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що виконуються за господарчими договорами, залучення...
Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету iconПро затвердження Типового положення про порядок проведення навчання І перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року №15 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
Відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про охорону праці", з метою встановлення вимог щодо організації навчання І перевірки...
Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету iconМіністерство освіти І науки україни
...
Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету iconПроект «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
«Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (щодо оптимізації контрольно-наглядових...
Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету iconЗакон щодо скасування експортних мит на пшеницю та кукурудзу! Сьогодні, 21 жовтня 2011 року, в газеті «Голос України»
Сьогодні, 21 жовтня 2011 року, в газеті «Голос України» опублікований Закон №3906-vi «Про внесення змін до Закону України «Про внесення...
Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету iconРада по вивченню продуктивних сил України нан україни, м. Київ
Вимоги щодо поводження з небезпечними відходами) та деяких інших Закону "Про відходи", що були схвалені у процесі прийняття Закону...
Довідка про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету iconРада по вивченню продуктивних сил України нан україни, м. Київ
Вимоги щодо поводження з небезпечними відходами) та деяких інших Закону "Про відходи", що були схвалені у процесі прийняття Закону...
Разместите кнопку на своём сайте:
Руководства



База данных защищена авторским правом ©do.znate.ru 2012
При копировании укажите ссылку
обратиться к администрации
Руководства
Главная страница